Що лікує гвоздика?

Не всі знають, що добре відома та популярна спеція, що продається в кожному магазині, є не лише пряністю, але й ефективною лікарською рослиною. Її лікувальні властивості відомі людям щонайменше 2,5 тисячі років, але, швидше за все, значно довше – з тих часів, коли не існувало ліків у сучасному розумінні, а всі хвороби лікувалися підручними засобами, здобутими в природі. Про чудодійні властивості гвоздики ми розповімо в статті блога Украфлори.

Що являє собою гвоздика

Насамперед, слід знати, що рослина, про яку йтиметься, не має жодного відношення до квітки з однойменною назвою. Спеція є висушеними бутонами гвоздикового дерева, що не розкрилися, з сімейства миртових, що отримала свою назву за схожість форми зі старовинними кованими цвяхами, при тому, аналогічні назви у вигляді «кальки» з латині (clavus – цвях, cloves – гвоздика) існує в багатьох європейських мовах. Батьківщина дерева – Молуккські острови в Індонезії, але зараз головним постачальником сировини є Танзанія (Східна Африка), а місце, де вирощують 90% гвоздикових дерев, це танзанійські острови Занзібар і Пемба.

Гвоздична брунька – справжнє джерело корисних речовин і хімічних елементів. Вона містить залізо, калій, кальцій, магній, натрій, фосфор, цинк, вітаміни А, Е, D, С, К та повний комплекс вітамінів групи В. Вміст найціннішої ефірної олії становить 20%, стільки ж у бруньці дубильних речовин. І хоча ні про що таке люди в давнину навіть не здогадувалися, проте використовувати гвоздику почали дуже давно, керуючись методом проб і помилок. Сьогодні цілющі властивості екзотичної спеції – цілком доведений факт.

Фармакологічні властивості гвоздики

З лікувальною метою використовується дві форми бруньок гвоздикового дерева:

• висушені бутони, на основі яких роблять настої, відвари та спиртові настоянки, а також застосовують їх у меленому вигляді;
• гвоздична олія, що отримують із сушеної сировини (бруньок, листя, квітконіжок) шляхом відгону.

Обидві форми мають подібні характеристики: гвоздика в будь-якому вигляді має антисептичну, противірусну, знеболювальну, імуностимулюючу та тонізуючу дію, вона сприяє загоєнню ран, омолодженню шкіри, зняттю стресів, а також є ефективним репелентом і сильним афродизіаком.

Області застосування

Гвоздику найчастіше використовують:

1. У хірургії та травматології – для загоєння інфекційних ран та виразок, для зниження болю при забиттях та розтягуваннях зв'язок.
2. У ревматології – для лікування остеопорозу, вовчанки, ревматизму, артриту.
3. У гастроентерології – для боротьби з розладами шлунково-кишкового тракту, метеоризмом, токсикозами, захисту печінки від вільних радикалів (антиоксидант).
4. В онкології – для боротьби з раком легень.
5. У стоматології – для лікування пародонтиту, гінгівіту, зниження зубного болю, невралгії, освіження дихання.
6. В офтальмології – для лікування кон'юнктивіту (очні краплі).
7. У дерматології – для лікування корости, фурункульозу, вугрового висипання.
8. У косметології – як засіб проти зморшок.
9. В аромотерапії – як сильний енергетичний тонік.

Також доведеним фактом є ефективність гвоздики в боротьбі з патогенними бактеріями і вірусами, що знаходяться в повітрі, в т.ч. вірусом ГРВІ та вібріонами холери. Як бачите, спектр можливостей гвоздики величезний, а сама вона цілком доступна. Головне, не плутати сушені бруньки з однойменною квіткою, про яку ми розповімо в інших статтях блога Ukraflora.