Чому гвоздика – жалобна квітка?

У нашій свідомості гвоздика нерідко асоціюється з похороном, їй надається статус ритуальної рослини. Звідки пішла ця традиція і чому така яскрава та ошатна квітка стала символом найсумніших подій у житті людини, розглянемо у цій статті блога Украфлори.

Історія символіки

У дохристиянські часи в Європі гвоздика вважалася священною квіткою, про що говорить її латинська назва Dianthus, що своєю чергою походить від грецьких слів «Зеус» і «анфос» (квітка Зевса), тобто, квітка верховного бога Стародавньої Греції. Її вплітали у гірлянди, що прикрашали грецькі храми, а також у вінки учасників ритуальних церемоній. Від греків особливе ставлення до гвоздики перейшло до римлян, а від них до ранніх християн. Саме тоді квітка й набула свого нового сакрального значення рослини, яка символізує скорботу.

У християнській культурі гвоздика ототожнювалася з Дівою Марією. За легендою, від її сліз, що пролилися на землю біля підніжжя хреста з розіп'ятим Ісусом, виросли червоні гвоздики. З того часу ця квітка асоціюється зі Страстями Христовими та скорботою Богоматері. Католицькі країни досі вшановують цей символ, однак у всьому світі він має різну конотацію, не лише релігійну.

Гвоздика у культурі народів світу

Одночасно із символом високої скорботи, ця квітка у різних народів у різний час носила й інші смислові навантаження:

• У Європі, особливо в Іспанії, червона гвоздика – символ пристрасних почуттів, всепоглинаючої любові.
• У США, Австралії, Японії та більшості країн Європи рожеві або білі гвоздики заведено дарувати на День Матері.
• У часи Великої французької революції червона гвоздика стає символом протесту, її як знак незламності вдягали в петлиці роялісти – прихильники монархії, що йшли на смертний ешафот.
• У Німеччині кінця XIX – початку XX століття червоною гвоздикою позначали себе соціал-демократи, потім соціалісти та члени таємних марксистських гуртків, тобто, вона також була знаком боротьби, своєрідним паролем.

Як можна помітити, ця квітка завжди ототожнювалася з високими сильними почуттями – скорботою, любов’ю, боротьбою. Легковажність, веселощі, кокетство – це не про гвоздику, якого б кольору вона не була. Тим не менш, жалобною квіткою вона стала не так вже й давно – у середині XIX століття, і не лише через свою сакральну символіку (хоча вона, безперечно, важлива та первинна!), а й із суто практичних міркувань. Справа в тому, що гвоздика довше за будь-які інші квіти зберігає свіжість без води, тому, як би довго не тривала траурна церемонія, вона завжди буде мати гідний вигляд.

Отже, гвоздика справді може бути атрибутом жалобних заходів, але не варто відводити їй лише цю роль, вона доречна і як подарунок на ювілей, і в бізнес-букетах, і як елемент дизайнерської фіто-композиції, і навіть як букет нареченої. Важливо лише правильно вибрати колір, а сама по собі ця квітка універсальна. Великий вибір свіжих гвоздик будь-яких кольорів представлено на сайті магазину Ukraflora.