З настанням осінніх холодів відцвітають пишні жоржини, настав час подбати про їхню зимівлю. Кореневище у цієї квітки м'ясисте, бульбоподібне, зібране в пучки по кілька бульб у кожному. Якщо залишити їх на зиму в землі, теплолюбна рослина не перенесе морозів і неодмінно загине, тому багаторічнику слід забезпечити умови для комфортного відпочинку. Як зробити це правильно, щоб не занапастити красиву квітку, буде розказано в цій статті блога Украфлори.
Як викопувати бульби жоржин
До цього процесу слід приступати після першого заморозку, але не одразу, а через 2-3 дні (ефект загартовування). Важливий момент (!) – день, вибраний для роботи, має бути сухим, без дощу, дуже бажано, щоб і земля була сухою. Перш ніж приступити до викопування, стебла відцвілої жоржини потрібно обрізати або обламати, намагаючись не травмувати кореневу шийку. Для зручності можна залишити 15-25 см – за цей «хвостик» кореневище зручно витягати із землі. Якщо ґрунт щільний, корінь потрібно підкопати лопатою, якщо пухкий – підійдуть вила, які знижують ризик травмування рослини.
Залежно від того, який спосіб зберігання буде обраний, кореневища слід ретельно обтрусити від землі і промити, або ж постаратися максимально зберегти земляну грудку, обрізавши дрібні коріння, що стирчать назовні. В обох випадках стебло обрізується секатором до 2-3 см. Бульби готові вирушати на зимовий відпочинок.
Способи зберігання жоржинних бульб
Для зимівлі жоржин необхідно вибрати відповідне місце з температурою +6° C… +10 ° C і вологістю приблизно 70-80%. Це може бути підвал, льох, засклені лоджії або балкон, а також будь-які інші приміщення з відповідним мікрокліматом. Як варіант підходить навіть холодильник, якщо в ньому є достатньо місця. Зберігати бульби, як було зазначено, можна по-різному:
- З використанням додаткових матеріалів (тирси, піску, торфу, хвої, моху, вермикуліту).
- У земляній грудці.
- Із застосуванням парафіну або воску.
Спосіб №1
Викопане кореневище акуратно очищається від залишків ґрунту і промивається водою. Якщо є ознаки загнивання окремих бульб чи стебла, їх необхідно видалити, а місце зрізу обробити товченим вугіллям, золою або зеленкою (це правило поширюється на всі способи зберігання!). Потім бульби рекомендується залишити на кілька днів для просушування без упаковки, для цього підійде будь-яке приміщення з якісною вентиляцією або місце під навісом, якщо стоїть суха погода.
В якості тари підійде пластиковий ящик з поліетиленовим настилом, господарська сумка або мішок. Бульби укладаються шарами, кожен з яких пересипається вермикулітом, або невеликою кількістю моху сфагнум, тирсою, піском – тобто, будь-яким підручним матеріалом, що має властивість підтримувати режим вологості. Тару треба закрити або зав'язати та відправити на зберігання. Протягом осінньо-зимового періоду бульби слід періодично розпаковувати та оглядати на предмет появи гнилі. При виявленні ознак, частини, що загнили, видаляються, а зрізи дезінфікуються.
Спосіб №2
Кореневище разом з максимально непошкодженою земляною грудкою поміщається у пластиковий пакет, щільно зав'язується та відправляється на зберігання у підвал або льох при температурі +6°C… +8°C. Огляд проводиться з тією самою регулярністю, але обстежуються лише видимі частини бульб.
Спосіб №3
Для ранніх сортів, які можуть почати проростати вже у грудні-січні, часто використовують парафінування. Робиться це так: у розтоплений до 70-80 °C парафін занурюється кожна вимита і просушена бульба окремо, при цьому важливо стежити, щоб непокритих місць не залишалося. Після цього бульби потрібно остудити, обгорнути плівкою і покласти в коробку або запакувати в папір. У такому вигляді їх можна зберігати навіть у холодильнику. Це більш трудомісткий спосіб, але він має й свої переваги – бульби в парафіні (або воску) не вимагають постійного контролю, про них можна забути до весни.
Існують й інші варіанти домашнього зберігання жоржинних коренеклубнів, ми розглянули найпоширеніші. Про те, як отримати посадковий матеріал із насіння однорічних жоржин, ми розповімо в наступній статті блога Ukraflora.