Сенполія або узамбарська фіалка – знайома незнайомка

Зміст:

1. Історія квітки.
2. Якими бувають сенполії.
3. Види та сорти.
4. Розмноження та догляд.
5. Тривалість життя квітки.

Сенполія (кімнатна фіалка) – це всім знайома з дитинства квітка, яка здається простою, зрозумілою і навіть банальною. Але сучасна сенполія – це не звичні «бабусині» квіточки на підвіконні, а дещо інше. Це цілий всесвіт сортів з феєричними забарвленнями, махровими капелюшками квіток та листям-рюшами. У цій статті ми хочемо показати вам іншу фіалку – ту, що здатна дивувати. Готові розвіяти нудні стереотипи? Команда Украфлори знає, з якими сюрпризами ви можете зіткнутися, досліджуючи цю просту на перший погляд квітку.

Трохи історії

Від бабусиного підвіконня перемістимося на батьківщину нашої героїні – вологі нагір'я Східної Африки. Саме там, в Узамбарських горах у 1892 році дехто барон Вальтер фон Сен-Поль випадково наткнувся на скромну місцеву рослинку, що представляла собою акуратну розетку з темно-смарагдових округлих листочків – оксамитових і дуже приємних на дотик. Але особливо привабливими були квіти – яскраві, п'ятипелюсткові зірочки, що сяяли на тлі «плюшевого» листя.

Потрапивши до Європи, рослина справила справжній фурор. Квітку назвали сенполією на честь першовідкривача, а узамбарською фіалкою охрестили за деяку зовнішню схожість із європейськими фіалками (хоча до них сенполія не має жодного стосунку) і за місце її виявлення – гірський масив Узамбара. З того часу і почалася переможна хода сенполії планетою, і згодом вона стала справжньою королевою підвіконь.

Якими бувають сенполії

За більш ніж 130 років селекціонери провели фантастичну роботу, створивши зі скромних узамбарських фіалок справжню арт-галерею. Сучасні сенполії вражають своєю різноманітністю, тому знадобилася зрозуміла і надійна систематизація. Сьогодні їх класифікують за такими ознаками:

• За типом листя. Кімнатні фіалки насамперед заведено розділяти на дівчаток (girl) та хлопчиків (boy). Перші – зі світлою плямою біля основи листа, другі – без неї. За формою листя може бути округлим, серцеподібним, загостреним, ложкоподібним, чашоподібним, гофрованим, стьобаним, зубчастим.
• За діаметром розетки. Мікроміні (до 8 см), міні (до 15 см), напівміні (до 20 см), стандарт (20-40 см) та великі – понад 40 см у діаметрі.
• За діаметром квітки. Від мініатюрних (до 2 см) до дуже великоквіткових (6+ см).
• За типом чашечки. Зіркоподібна (з п'ятьма пелюстками), дзвіночок (зі зрощеними в основі пелюстками), оса (з вузькими, повністю розділеними пелюстками).
• За формою та кількістю пелюсток: прості п'ятипелюсткові зірочки (братки), махрові та напівмахрові (з додатковими рядами пелюсток). Самі пелюстки бувають класичними (цільними та гладкими), гофрованими, бахромчастими.
• За забарвленням квітки. Однотонні (від сніжно-білих до насичених фіолетових, пурпурових, бордових, волошкових – у всіх проміжних відтінках), двоколірні, облямовані (з контрастною окантовкою пелюсток), фантазійні (з точками, бризками, штрихами) , химери (з чіткою повздовжньою смугою по центру пелюстки).
• За забарвленням листка. Зелені (будь-яких відтінків) і строкаті – з білими, кремовими або рожевими розводами та плямами або з чіткою контрастною окантовкою.
• За типом зростання. Класичні прямостоячі та ампельні (трейлери), з пагонами, що утворюють спадаючі квітучі каскади.

Якщо поставити собі за мету, можна зібрати колекцію узамбарських фіалок, де жодна з них не буде схожа на сусідку, навіть якщо вставити вазонами 10 або 20 підвіконь. Вражає? Але ми ще навіть не наблизилися до головної «фішки» фіалок кімнатних – сортів у всій їхній різноманітності.

Сорти сенполій: від диких предків до вершин селекції

Кількість та різноманітність сортів сенполії вражає: на сьогодні їх зареєстровано понад 32 000, і число продовжує зростати. Основою для всієї сучасної різноманітності стали кілька диких видів. Насамперед, це Сенполія фіалкоквіткова (Saintpaulia ionantha) – та сама узамбарська фіалка, що була знайдена Сен-Полем, і меншою мірою Сенполія темна (Saintpaulia confusa), що відрізняється дрібнішими, але більш численними квітками. Їхнє схрещування за участю ще кількох видів і подарували світові Сенполію гібридну (Saintpaulia hybrida) – основу всіх сучасних сортів.

Галерея типів сенполій

Тут ми представимо лише кілька популярних сортів максимально не схожих між собою, аби дати вам уявлення про різноманіття цієї культури. У презентації буде використано терміни з офіційної класифікації сенполій.

• Lyon's Pirate's Treasure – стандарт, прості або напівмахрові, облямовані; пелюстки рожеві з бахромчастими, гофрованими краями, облямовані широкою пурпурною смугою.
• Pink Sensation – стандарт, квітки прості або напівмахрові, облямовані, гофровані, ніжно-рожеві з білою облямівкою та білою основою пелюсток; листя із зубчастим краєм і білою окантовкою.
• English Rose – стандарт, квітки махрові, біло-рожеві з яскраво-рожевим центром; листя в нерегулярній кремовій окантовці.
• Jolly Frills – напівміні, квітки напівмахрові, бахромчасті, пелюстки гофровані, забарвлення винно-червоне з тонкою білою окантовкою; листя зубчасте з кремовою облямівкою.
• Rob's Cool Fruit – напівміні, квітки махрові, двоколірні – світло-рожеві з лавандовим; листя з лимонно-золотистою строкатістю.
• Little Seagull – напівміні, тип зростання – трейлер, квіти прості; химера: пелюстки темно-сині із широкою білою смугою по центру.
• Jolly Diamond – мікроміні, квітки прості, трохи чашоподібні, кремово-білі; листя із загостреними кінчиками.
• Rob's Boolaroo – напівмахрові, фантазійні, трейлери; пелюстки світло-рожеві з хаотичними фіолетовими бризками.

Як бачите, у, здавалося б, банальної фіалки кімнатної сорти настільки різноманітні, що, якщо не дивитися на листя, їх можна прийняти за рослини з різних сімейств. Але як догодити таким різним і при цьому досить вимогливим красуням? Продовжимо!

Домашнє вирощування: секрети процвітання

Сенполія не прощає зневаги, але щедро дякує за розуміння її простих, але чітких правил, винагороджуючи власників феєрверком кольорів.

Створюємо узамбарській фіалці ідеальні умови

Суть догляду за сенполією – це зробити її життя максимально рутинним, без екстриму та різких змін. Чому? Тому що на її батьківщині – у тропіках Африки завжди літо, у гірських лісах достатньо вологи, а світловий день довгий, незалежно від пори року. Саме таких умов потребує кімнатна фіалка.

• Світло. Ці рослини прагнуть довгого та щедрого освітлення, але при цьому зовсім не терплять прямого сонця. Ідеальне розташування – східні або західні вікна, де світло яскраве, але м'яке. На північній стороні квітці буде темно, а на південній знадобиться постійний захист у вигляді легкої фіранки. В ідеалі з листопада по березень сенполіям слід продовжувати світловий день до 10-12 годин за допомогою штучного підсвічування, щоб імітувати рідні тропічні умови зростання.
• Волога. Вологість повітря – не менш важлива умова. Новачки, введені в оману виглядом товстого, трохи схожого на сукулентне листя, часто задаються питанням: сенполія вологолюбна чи посухостійка? Відповідь: вологолюбна і навіть дуже! Їй корисні часті обприскування, але не звичайні, а «туманні», тобто розпилювач має подавати дрібнодисперсну вологу, зволожуючи не так саму рослину, як повітря навколо неї.
• Полив. Він має будуватися на діалозі з сенполією: якщо на дотик верхній шар ґрунту почав підсихати, значить, час поливати. Але без фанатизму, тільки аби зберігати ґрунт стабільно трохи вологим. Вода потрібна тепла, а лити її слід акуратно, по краю горщика, щоб краплі не потрапляли на пухнасті листочки та квіти, провокуючи гниль.
• Температурний режим. Тут все просто – фіалкам комфортно при стандартній кімнатній температурі, без різких перепадів і протягів.
• Грунти та підгодівлі. А тут за вас подумали професіонали, створивши спеціалізовані субстрати та добрива для сенполій (кімнатних фіалок). Підгодовують ці рослини з весни до осені, дотримуючись золотого правила «краще недогодувати, ніж перегодувати».

Не варто забувати і про гігієну: періодично очищати листя від пилу м'яким пензликом, видаляти відцвілі квітконоси і старе листя, щоб рослина виглядала охайно і витрачала сили тільки на нове покоління квіток.

Розмноження сенполій: один листок – ціла династія

Особливість сенполії полягає у тому, що рослину можна виростити навіть з невеликого фрагменту. Найпопулярніший і найнадійніший спосіб – листовий живець. Зрізаний здоровий лист, поставлений у воду або встромлений у вологий легкий грунт, з високою ймовірністю дасть коріння. Укорінений у ґрунті, цей саджанець дає діток – нові листочки розміром з дитячий нігтик біля основи черешка, які згодом формуються у крихітну розетку з власною кореневою системою. Після того, як юні розетки трохи розвинуться, їх можна відсаджувати та вирощувати за загальними правилами.

Для сенполій ряболистих сортів або химер, що не передають ознаки через лист, використовують пасинки – відростки, які розвиваються між дорослим листям. Їх акуратно зрізають з материнської рослини та укорінюють.

Найскладніший і більш клопіткий шлях – вирощування з насіння. Його використовують в основному селекціонери для отримання нових сортів.

Хвороби та шкідники: знати ворога в обличчя

Головна загроза для сенполій – гнилі (коренева та стеблова), про які свідчать м'які, коричневі черешки і розетка, що в'яне без видимої причини. Приводом для захворювання завжди є перезволоження (надлишковий полив, неправильне обприскування) у поєднанні з переохолодженням.

Зі шкідників узамбарську фіалку найчастіше атакують кліщі (червоний павутинний і цикламеновий). Їхню присутність видає молоде листя, ніби припорошене сірим пилом. Також фіалками цікавляться борошнистий червець та трипси. Перший видає себе пухнастими білими грудочками у пазухах листя, трипси залишають на квітах сліди у вигляді виїдених доріжок і розсипаного пилку.

Пильність, карантин для нових рослин та правильний догляд – найкраща профілактика. Адже здорова сенполія сама здатна дати відсіч більшості напастей.

Скільки живе сенполія

Окрема розетка зберігає декоративність 3-4 роки, після чого стовбурець починає оголюватися. Але це не фінал, а лише привід для омолодження: зрізану верхівку легко вкоренити, отримавши нову рослину з повним збереженням сортових ознак. Таким чином, ваша фіалка теоретично здатна жити ледь не вічно, переходячи з горщика у горщик. Багато колекційних сортів існують саме у таких вегетативних клонах, переступивши 30-річний рубіж. Ця дивовижна здатність до вічного оновлення перетворює сенполію з тимчасової прикраси на живий сімейний артефакт, чия історія може тривати десятиліттями.

Отже, наша подорож у світ узамбарських фіалок добігає кінця. Сподіваємося, вона допомогла вам розгледіти за звичним образом глибину та багатогранність цієї характерної красуні. Нехай ваш діалог з нею буде довгим та плідним! Команда Ukraflora зі свого боку завжди готова допомогти вам вибрати здоровий, перспективний екземпляр, який закладе основу вашої власної колекції.